Натисніть Enter для пошуку

Preloader
Офіційний сайт
Міністерство культури та інформаційної політики України

Статут

 

 

 

ЗМІСТ

 

  1. 1.      ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ 
  2. 2.      ФОРМИ НАВЧАННЯ

2.1  Прийом на навчання

       3. ПЛАНУВАННЯ НАВЧАЛЬНОГО ПРОЦЕСУ

3.1 Графік навчального процесу

3.2 Програми підготовки

3.3 Навчальні плани

       4. ОРГАНІЗАЦІЙНІ ФОРМИ НАВЧАЛЬНОГО ПРОЦЕСУ

4.1 Форми навчального процесу. Основні види навчальних занять.

4.2 Позаурочна підготовка до сценічної практики та

позаурочна учбова сце­нічна  практика в балет­них виставах та концертних програмах під керівництвом викладача

4.3 Індивідуальні завдання

4.4 Самостійна робота студентів

         5. ОРГАНІЗАЦІЙНЕ ТА НАУКОВО-МЕТОДИЧНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ НАВЧАЛЬНОГО ПРОЦЕСУ

5.1 Документація з науково-методичного та організаційного забезпечення навчального процесу

5.2 Контроль та оцінка якості навчального процесу

5.2.1 Критерії оцінювання навчальних досягнень студентів

5.2.2 Рівні контролю

5.2.3 Види контролю

5.2.4 Модульний контроль знань

5.2.5. Семестровий підсумковий контроль

5.2.6 Державна атестація

5.2.6.1 Загальні положення

5.2.6.2 Підготовка до державної атестації

5.2.7 Організація та проведення державної підсумкової атестації

з предметів загальноосвітньої підготовки

5.2.7.1 Загальні положення

5.2.7.2 Проведення атестації

            6.ПРИЙОМ, ПЕРЕВЕДЕННЯ, ВІДРАХУВАННЯ ТА ПОНОВЛЕННЯ СТУДЕНТІВ 
            6.1 Прийом на навчання студентів
            6.2 Переведення студентів 
            6.3 Відрахування студентів
            6.4 Поновлення до складу студентів
 
  1. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

1.1. Положення про організацію навчального процесу в Київському державному хореографічному училищі є основним нормативним документом, що регламентує організацію та здійснення навчального процесу в Київському державному хореографічному училищі (надалі – КДХУ).

1.2. Організація освітньої діяльності в КДХУ спрямована на створення умов для особистого розвитку і творчої самореалізації людини, формування національних та загальнолюдських цінностей, створення рівних можливостей для молоді у здобутті якісної освіти, підготовки до життя і праці в сучасних умовах, розроблення та запровадження освітніх інноваційних технологій, демократизацію освіти та навчально-виховного процесу, розвитку неперервної освіти впродовж життя, інтеграцію української освіти в європейський і світовий простір, забезпечення соціального захисту студентів та науково-педагогічних працівників, відповідального ставлення до власного здоров’я, охорони навколишнього середовища, створення найбільш сприятливих умов життєдіяльності суспільства.

Навчальний процес організовується на принципах науковості, гуманізму, демократизму, наступності та безперервності, незалежно від втручання будь-яких політичних партій, громадських та релігійних організацій.

Підготовка фахівців в КДХУ здійснюється за освітньо-кваліфікаційним рівнем «молодший спеціаліст» (І рівень акредитації) з 5 класу загальноосвітньої школи з терміном навчання 7 років 10 місяців.

Навчання в КДХУ проводиться з урахуванням можливостей сучасних інформаційних дидактичних технологій та орієнтується на формування освіченої, гармонійно розвиненої особистості, здатної до постійного оновлення наукових знань, професійної мобільності та швидкої адаптації до змін і розвитку в соціально-культурній сфері, в галузі культури в умовах ринкової економіки.

Навчальний процес здійснюється цикловими комісіями, діяльність яких регламентується відповідними Положеннями, затвердженими в установленому порядку.

Учасниками навчально-виховного процесу в КДХУ і є:

  • педагогічні працівники (викладачі, концертмейстери);
  • особи, які навчаються в КДХУ (учні,студенти);
  • працівники КДХУ (заступники директора, методисти, зав. бібліотекою та інші), права та обов’язки яких визначені відповідними внутрішніми нормативними документами.

Мова навчання в КДХУ визначається чинним законодавством України.

Дане Положення розроблене на підставі:

Законів України:

- «Про вищу освіту»,

- «Про освіту»,

Постанов Кабінету Міністрів, наказів та листів Міністерства культури України, Міністерства освіти і науки України та інших міністерств (зі змінами та доповненнями):

  • «Про затвердження Положення про організацію навчального процесу у вищих навчальних закладах» (наказ Міністерства освіти України від 02.06.1193 №161),
  • «Про затвердження положення про державний вищий навчальний заклад», (постанова Кабінету Міністрів України від 05.09.96р. №1074),
  •  «Про затвердження переліку спеціальностей, за якими здійснюється підготовка фахівців у вищих навчальних закладах за освітньо-кваліфікаційними характеристиками молодшого спеціаліста» (постанова Кабінету Міністрів України від 20.06.2007р. №839),
  • «Питання стипендіального забезпечення» (постанова Кабінету Міністрів України від 12.07.2004р. №882),
  • «Про затвердження норм часу для планування і обліку навчальної роботи та переліків основних видів методичної, наукової й організаційної та виховної роботи педагогічних і науково-педагогічних працівників вищих навчальних закладів» (наказ Міністерства освіти і науки України),
  • «Положення про створення та організацію роботи державної  екзаменаційної комісії у вищих навчальних закладах України (наказ Міністерства освіти і науки України від 24.05.2013 №584),
  • «Про затвердження Положення про порядок переведення, відрахування та поновлення студентів вищих навчальних закладів освіти» (наказ Міністерства освіти і науки України від 15.07.1996р. №245),
  • «Про затвердження Положення про академічні відпустки та повторне навчання у вищих закладах освіти» (наказ Міністерства охорони здоров’я України від 06.06.1996р. №191/153),
  • «Про затвердження Положення про державну підсумкову атестацію студентів з предметів загальноосвітньої підготовки у вищих навчальних закладах І-ІІ рівнів акредитації, які здійснюють підготовку кадрів на основі базової загальної середньої освіти (наказ Міністерства освіти і науки України від 07.07.2010 №675),
  • «Про затвердження форм документів з підготовки кадрів у вищих навчальних закладах І-ІУ рівнів акредитації» (наказ Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України від 29.03.2012 №384).

Установчих та регламентуючих документів діяльності КДХУ:

- Статуту Київського державного хореографічного училища, затвердженого наказом   Міністерства культури України від 01.12.2016 року № 1124

      -  Положення про Київське державне хореографічне училище, схвалене педагогічною радою КДХУ (від 27.03.2015 року), затверджене директором КДХУ.

 

2. ФОРМИ НАВЧАННЯ

Навчання студентів в КДХУ здійснюється за єдиною формою здобуття освітньо-кваліфікаційного рівня «молодший спеціаліст», кваліфікація «Артист балету, викладач початкових спеціалізованих мистецьких навчальних закладів» з терміном навчання 7 років 10 місяців:

  • денна (очна);

Термін навчання за відповідною формою визначається можливостями виконання освітньо-професійної програми підготовки (ОПП) фахівців освітньо-кваліфікаційного рівня «молодший спеціаліст».

Організація навчального процесу навчання здійснюється в КДХУ згідно зі стандартами вищої освіти і даним Положенням.

 

2.1 Прийом на навчання

На денну форму навчання  щорічно здійснюється  прийом абітурієнтів згідно затверджених Правил прийому Київського державного хореографічного училища у 5 клас та на І-й курс. Також проводиться добір у старші класи  при наявності вакантних місць.

Навчання за денною формою на І-ІІІ курсах здійснюється за кошти державного бюджету в межах обсягу державного замовлення, а також на договірній основі за кошти юридичних та фізичних осіб на підставі укладених договорів.

 

3. ПЛАНУВАННЯ НАВЧАЛЬНОГО ПРОЦЕСУ

3.1 Графік навчального процесу

У КДХУ в навчальному році навчальний процес організовується за семестровою системою. Згідно із навчальним планом тижневе навантаження учнів 5-8 класів (5 класі – 30 год./тиж.,  6 класі -  32 год./тиж., 7 класі – 34 год./тиж., 8 класі – 35 год./тиж.,), в 9 класі складає 36 год./тиж., на І-му курсі – 40 год./тиж., ІІ-му курсі – 38 год./тиж., для студентів випускного (ІІІ) курсу - не перевищує 36 годин на тиждень, які включають години теоретичного та практичного навчання, не враховуючи позаурочну виробничу та сценічну практики.

            Конкретні терміни канікул встановлюються за термінами, що визначаються графіком навчального процесу кожного навчального року.

            Нормативний термін навчання за освітньо-кваліфікаційним рівнем молодший спеціаліст визначається стандартами вищої освіти.

 

3.2 Програми підготовки

           Програми підготовки фахівців у КДХУ за напрямом 02 Культура і мистецтво, спеціальність 024 «Хореографія», кваліфікація «Артист балету, викладач початкових спеціалізованих мистецьких навчальних закладів» відповідають  стандартам середньої та вищої освіти, ОПП, ОКХ. Нормативний термін навчання за освітньо-професійною програмою підготовки встановлюється відповідно до визначеного рівня професійної діяльності 7 років 10 місяців.

            Стандарт вищої освіти – сукупність норм, які визначають зміст вищої освіти, зміст навчання, засоби діагностики якості вищої освіти та нормативний термін навчання.

  Систему стандартів вищої освіти складають державні стандарти вищої освіти та галузеві стандарти вищої освіти.

            Стандарти вищої освіти є основою оцінки якості вищої освіти та професійної підготовки, а також якості освітньої діяльності вищих навчальних закладів незалежно від їх типів, рівнів акредитації та форм навчання.

            Державні стандарти вищої освіти містять наступні складові:

  • перелік напрямів та спеціальностей, за якими здійснюється підготовка фахівців у вищих начальних закладах за освітньо-кваліфікаційним рівнем молодший спеціаліст;
  • перелік кваліфікацій за освітньо-кваліфікаційним рівнем молодший спеціаліст;
  • вимоги до освітніх рівнів вищої освіти;
  • вимоги до освітньо-кваліфікаційних рівнів вищої освіти.

Галузеві стандарти вищої освіти включають складові:

  • освітньо-кваліфікаційні характеристики випускників ВНЗ;
  • освітньо-професійні програми підготовки;
  • засоби діагностики якості вищої освіти.

Стандарти вищої освіти КДХУ містять такі складові:

  • перелік кваліфікацій за спеціальностями;
  • варіативні частини освітньо-кваліфікаційних характеристик випускників вищих навчальних закладів;
  • варіативні частини освітньо-професійних програм підготовки;
  • варіативна частина засобів діагностики якості вищої освіти;
  • навчальні плани;
  • програми навчальних дисциплін.

Освітньо-кваліфікаційна характеристика (ОКХ) випускника вищого навчального закладу відображає цілі вищої освіти та професійної підготовки, визначає місце фахівця в структурі галузей економіки держави і вимоги до його компетентності, інших соціально-важливих якостей, систему виробничих функцій і типових завдань діяльності й умінь для їх реалізації.

Освітньо-професійна програма підготовки (ОПП) визначає нормативний термін та нормативну частину змісту навчання за певним напрямом або спеціальністю відповідного освітньо-кваліфікаційного рівня молодшого спеціаліста, встановлює вимоги до змісту, обсягу та рівня освіти й професійної підготовки фахівця.

Нормативний термін навчання за освітньо-професійною програмою підготовки встановлюється відповідно до визначеного рівня професійної діяльності – 7 років 10 місяців.

Засоби діагностики (ЗД) якості вищої освіти визначають стандартизовані методики, призначені для кількісного та якісного оцінювання досягнутого особою рівня сформованості знань, умінь і навичок, а також їх професійних, світоглядних та громадянських якостей.

Засоби діагностики якості вищої освіти використовуються для встановлення відповідності рівня якості вищої освіти вимогам стандартів вищої освіти і затверджуються спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у галузі освіти і науки.

Варіативна частина освітньо-кваліфікаційних характеристик випускників ВНЗ, освітньо-професійних програм їх підготовки та засобів діагностики якості освіти визначають вимоги до професійної підготовки та змісту навчання фахівців за спеціальностями та спеціалізаціями з урахуванням особливостей суспільного поділу праці щодо задоволення потреб ринку праці. Зміст варіативних частин освітньо-кваліфікаційних характеристик випускників вищих навчальних закладів, освітньо-професійних програм, засобів діагностики якості вищої освіти визначається ВНЗ в межах структури та форми, встановленої МОН України.

Зміст навчання – структура, зміст і обсяг навчальної інформації, засвоєння якої забезпечує особі можливість здобуття вищої освіти і певної кваліфікації. Зміст навчання визначається ОПП підготовки фахівців, а також навчальним планом, навчальними програмами дисциплін тощо.

Нормативна частина змісту навчання – це перелік обов’язкових навчальних дисциплін та видів практичної підготовки із зазначенням мінімального обсягу кредитів і годин, відведених на їх засвоєння. Дотримання переліку дисциплін та обсягів кредитів і годин, що складають нормативну частину змісту освіти, є обов’язковим.

Варіативна частина ОПП містить цикл дисциплін за вибором навчального закладу. Дисципліни за вибором навчального закладу визначаються особливостями регіональних потреб у фахівцях певної спеціальності та спеціалізації, досвідом підготовки фахівців у навчальному закладі.

Місце і значення навчальної дисципліни, її загальний зміст та вимоги до знань і вмінь визначаються навчальною програмою дисципліни, з урахуванням терміну навчання 7 років 10 місяців.

Навчальні програми з нормативних навчальних дисциплін спеціальної підготовки і навчальні програми з навчальних дисциплін загальноосвітньої підготовки затверджені в установленому порядку.

Для кожної навчальної дисципліни, яка входить до освітньо-професійної програми підготовки, на підставі навчальної програми дисципліни та навчального плану КДХУ, складається робоча навчальна програма дисципліни, яка є нормативним документом КДХУ.

Навчальна програма дисципліни включає:

  • опис навчальної дисципліни;
  • мету та завдання навчальної дисципліни;
  • програму та структуру навчальної дисципліни;
  • тематику семінарських, практичних, лабораторних занять;
  • теми самостійної роботи;
  • перелік індивідуальних завдань;
  • методику навчання та контролю навчальних досягнень студентів;
  • перелік базової та допоміжної літератури;
  • інформаційне забезпечення.
  • критерії оцінювання успішності навчання.

 

3.3 Навчальні плани

Навчальний план є нормативним документом КДХУ, який визначає зміст навчання та регламентує організацію навчального процесу зі спеціальності 024 «Хореографія», кваліфікація «Артист балету, викладач початкових спеціалізованих мистецьких навчальних закладів» з терміном навчання 7 років 10 місяців.

В КДХУ діють: Навчальний план для 5-9-х класів, який повністю відповідає вимогам Міністерства освіти і науки України, з урахуванням годин із фахових дисциплін та Навчальний план для І-ІІІ курсів.

Термін навчання у Київському державному хореографічному училищі становить 7 років 10 місяців, включаючи 5 років шкільного компоненту. Навчальні плани шкільного періоду (5-9 класи) щорічно затверджуються директором училища і повністю відповідають типовим навчальним планам загальноосвітніх навчальних закладів, затвердженими Міністерством освіти України. Після здачі іспитів державної підсумкової атестації в 9 класі учні отримують Свідоцтво про базову середню освіту, склавши іспити державної підсумкової атестації в 11 класі – Атестат про загальну середню освіту. В кінці терміну навчання студенти складають Державні іспити і отримують диплом молодшого спеціаліста. Кваліфікація «Артист балету, викладач початкових спеціалізованих мистецьких навчальних закладів».

Навчальні плани складаються згідно освітньо-кваліфікаційного рівня молодший спеціаліст на основі відповідної ОПП та графіка навчального процесу.

Навчальні плани визначають перелік і обсяг навчальних дисциплін, послідовність їх вивчення, розподіл навчальних годин та кредитів за видами занять у семестрах, вид семестрового контролю та державної атестації, з урахуванням строку навчання 7 років 10 місяців.

Навчальні плани затверджуються директором КДХУ. Підпис директора скріплюється печаткою КДХУ.

З метою удосконалення змісту навчання, конкретизації планування навчального процесу, своєчасного внесення змін на виконання наказів та розпоряджень МОН України, Міністерства культури України, рішень педагогічної ради КДХУ, врахування регіональних потреб і вимог замовників фахівців, закріплення навчальних дисциплін за певними предметними комісіями, щорічно складаються (коригуються) робочі навчальні плани на наступний навчальний рік.

Навчальні плани КДХУ складаються за типовою формою, затвердженою Міністерством освіти і науки України та затверджуються директором училища.

Зміст навчального плану для І-ІІІ курсів обумовлений нормативними навчальними дисциплінами:

Нормативні навчальні дисципліни:

           Українська мова

           Українська література

           Світова література

           Математика

           Основи інформатики

           Історія України

           Всесвітня історія

           Географія

           Іноземна мова

           Природознавство

           Захист Вітчизни

Гуманітарна і соціально-економічна підготовка:

           Філософія

           Українська мова за професійним спрямуванням

           Правознавство

           Історія України

           Соціологія

           Основи економічних теорій

Природничо-наукова підготовка:

           Педагогіка

           Психологія

           Зарубіжна музична література

           Українська музична література

           Історія балету

           Історія театру

           Музична грамота

           Безпека життєдіяльності

           Основи екології

Професійно-практична підготовка:

           Класичний танець

           Дуетно-класичний танець

           Народно-сценічний танець

           Український танець

           Історико-побутовий танець

           Методика викладання фахових дисциплін

           Практика до методики викладання фахових дисциплін

           Майстерність актора

Позаурочна підготовка до сценічної практики п/к викладача (індивідуально на учня) (інд. на студента)

Позаурочна учбова сце­нічна  практика в балет­них виставах та концертних програмах (інд. на студента )

Реалізація навчальних планів повністю відповідає сучасним вимогам комплексного виховання фахівців.

Згідно із навчальними планами тижневе навантаження учнів 5-8 класів (5 класі – 30 год./тиж.,  6 класі -  32 год./тиж., 7 класі – 34 год./тиж., 8 класі – 35 год./тиж.,), в 9 класі складає 36 год./тиж., на І-му курсі – 40 год./тиж., ІІ-му курсі – 38 год./тиж., для студентів випускного (ІІІ) курсу - не перевищує 36 годин на тиждень, які включають години теоретичного та практичного навчання, не враховуючи позаурочну виробничу та сценічну практики  під керівництвом викладача та учбової сце­нічної  практики в балет­них виставах та концертних програмах, також передбачена наповненість навчальних груп, а саме:

з усіх дисциплін гуманітарного, соціально-економічного, природничо-наукового циклів – 25-30 осіб;

з професійно-практичної підготовки;

 – з дисципліни класичний танець – 6-10 осіб, пропорційно розподілу класів на групи дівчат та хлопців;

– з дисциплін історико-побутовий, дуетно-класичний, народно-сценічний, український танець - 6-12 осіб.

іноземні учні/студенти з усіх дисциплін навчаються відповідно даного навчального плану у загальних учбових групах.

українська мова як іноземна викладається учням/студентам у кількості годин відповідно навчальних планів відповідного класу/курсу.

з усіх дисциплін гуманітарного, соціально-економічного, природничо-наукового циклів провадяться відповідно типового навчального плану загальноосвітніх навчальних закладів з українською мовою навчання (основна школа в структурі 12-ти річної) художньо-естетичного напряму

Тривалість навчального року, екзаменаційних сесій, канікул визначається розділом І “Графік учбового процесу”.

 Навчальні плани розробляється методистами, погоджуються із заступником директора з навчальної роботи та затверджуються директором КДХУ не пізніше ніж за 4 місяці до початку навчального року.

Робочі навчальні плани розробляються заступником директора з навчально-виховної роботи, методистами і затверджуються директором училища не пізніше ніж за 4 місяці до початку навчального року.

 

4. ОРГАНІЗАЦІЙНІ ФОРМИ НАВЧАЛЬНОГО ПРОЦЕСУ

4.1 Форми навчального процесу. Основні види навчальних занять.

Навчальний процес в КДХУ здійснюється у таких формах:   

  • практичні навчальні заняття з фахових дисциплін,
  • позаурочна підготовка до сценічної практики під керівництвом викладача (індивідуально на учня)
  • позаурочна учбова сце­нічна  практика в балет­них виставах та концертних програмах;
  • навчальні заняття із загальноосвітніх дисциплін;
  • виконання індивідуальних завдань;
  • контрольні заміри знань;
  • самостійна робота.

           Основними видами навчальних занять є:

  • практичні заняття;
  • уроки, лекції;
  • семінарські заняття;
  • консультації.

Апробація та закріплення теоретичних і практичних знань та навичок в практичній діяльності відбувається на постійних базах практики, численних шефських концертах, щорічних звітних концертах Основними видами навчальних занять є: практичні заняття, лекція, лабораторні, семінарські заняття, консультації.

Практичні заняття – основний вид навчальних занять в Училищі, на якому учні/студенти під керівництвом викладача засвоюють програмний матеріал з фахових дисциплін, набувають вмінь його практичного застосування шляхом індивідуального виконання, відповідно сформульованих завдань.

Основна дидактична мета практичного заняття – розширення, поглиблення і деталізація практичних навичок, отриманих учнями/студентами на заняттях з фаху, спрямованих на підвищення рівня засвоєння навчального матеріалу, прищеплення умінь, розвиток художнього мислення студентів.

Практичні заняття проводяться в репетиційних залах училища, на сценах учбового театру та Національної Опери України ім. Т.Г. Шевченка, інших концертних майданчиках країни. З фахових навчальних дисциплін допускається поділ навчальної групи на підгрупи, що регламентується навчальним планом, Статутом училища, окремими наказами директора КДХУ.

Перелік тем практичних занять визначається робочою навчальною програмою дисципліни.

Практичне заняття включає постановку завдання викладачем, тренування вмінь та навичок учнів/студентів згідно поставленого завдання, аналіз виконання поставленого завдання за участю студентів, розвиток моторної пам’яті, виконання контрольних завдань, їх перевірку та зарахування.

Оцінки, одержані студентом за окремі практичні заняття, враховуються при визначенні підсумкової оцінки з даної навчальної дисципліни.

Лекція – це логічно вивершений, науково-обґрунтований і систематизований виклад певного науково – або науково-методичного питання, з використанням різноманітного демонстраційного матеріалу.

Лекція є одним з основних видів навчальних занять, призначених для викладення теоретичного матеріалу. Вона покликана формувати у студентів основи знань з певної галузі знань, а також визначити напрямок, основний зміст і характер усіх видів навчальних занять та самостійної роботи студентів з відповідної навчальної дисципліни.

Обсяг лекційного курсу визначається навчальним планом (робочим навчальним планом), а його тематика – робочою навчальною навчальної дисципліни.

Викладач зобов’язаний дотримуватися робочої навчальної програми щодо тематики та змісту лекційних занять, але є вільним в інтерпретації навчального матеріалу, формах і способах його викладення.

Лекція проводиться у відповідно обладнаних приміщеннях – аудиторіях.

Лабораторне заняття – вид навчального заняття, на якому студенти під керівництвом викладача проводять натурні або імітаційні експерименти чи дослідження.

Дидактичною метою лабораторного заняття є практичне підтвердження окремих теоретичних положень даної навчальної дисципліни, набуття практичних умінь та навичок, роботи з лабораторним устаткуванням, обладнанням, методикою експериментальних досліджень у конкретній предметній галузі.

Лабораторні заняття проводяться у спеціально оснащених навчальних лабораторіях з використанням обладнання, пристосованого до умов навчального процесу. Лабораторні заняття забезпечуються відповідними методичними матеріалами.

Теми лабораторних занять визначаються робочою навчальною програмою дисципліни.

Лабораторне заняття включає проведення контролю підготовленості студентів до виконання конкретної лабораторної роботи, виконання конкретних лабораторних досліджень. Виконання лабораторної роботи оцінюється викладачем з виставленням оцінки.

У разі виконання лабораторних робіт, пов’язаних з можливою небезпекою для життя і здоров’я студентів, обов’язковим етапом його підготовки і проведення є інструктаж з правил техніки безпеки і контроль за їх дотриманням.

Семінарські заняття – застосовуються у розділі загальноосвітніх дисциплін, як вид навчального заняття, на якому викладач організує дискусію з попередньо визначених проблем.

Перелік тем семінарських занять визначається робочою навчальною програмою дисципліни. Семінарські заняття проводяться в навчальних кабінетах з однією групою студентів.

На кожному семінарському занятті викладач оцінює підготовлені студентами реферати, їх виступи, активність в дискусії, вміння формулювати та відстоювати свою позицію та ін.

Одержані студентом оцінки за окремі семінарські заняття можуть враховуються при визначенні підсумкової оцінки з даної навчальної дисципліни.

Консультація – форма навчального заняття, при якій студент отримує від викладача відповіді на конкретні питання або пояснення окремих теоретичних положень чи їх практичного використання.

Консультація може бути індивідуальною або проводитися для групи студентів. Під час підготовки до екзаменів (семестрових, державних) проводяться групові консультації.

Протягом семестру консультації з навчальних дисциплін проводяться за встановленим розкладом.

Обсяг часу, відведений педагогічному працівнику для проведення консультацій з конкретної дисципліни, визначається відповідно до наказу Міністерства освіти і науки України від «Про затвердження норм часу для планування і обліку навчальної роботи та переліків основних видів методичної, наукової й організаційної та виховної роботи педагогічних і науково-педагогічних працівників вищих навчальних закладів».

 

4.2 Позаурочна підготовка до сценічної практики та

позаурочна учбова сце­нічна  практика в балет­них виставах та концертних програмах під керівництвом викладача

  Позаурочна підготовка до сценічної практики та позаурочна учбова сце­нічна  практика в балет­них виставах та концертних програмах під керівництвом викладача є обов’язковим компонентом програм підготовки артистів балету. Мета практичного навчання – закріплення студентами професійних навичок і умінь для подальшого використання їх у реальних виробничих умовах, виховання потреби систематично поновлювати свої знання та творчо їх застосовувати в практичній діяльності.

            Практична підготовка студентів у КДХУ передбачає безперервність та послідовність її проведення, при одержанні необхідного обсягу практичних знань і умінь, відповідно до освітньо-кваліфікаційного рівня молодший спеціаліст з терміном навчання 7 років 10 місяців               та організовується у відповідності до Положення про організацію та проведення практики учнів/студентів КДХУ.

 

4.3 Індивідуальні завдання

Індивідуальні завдання із загальноосвітніх дисциплін (реферати, контрольні роботи, що виконуються під час самостійної роботи) сприяють більш поглибленому вивченню студентом теоретичного матеріалу, формуванню вмінь використання знань для вирішення відповідних практичних завдань.

Види індивідуальних завдань з певних навчальних дисциплін визначаються навчальним планом. Термін видачі, виконання і захисту індивідуальних завдань визначаються графіком, що розробляється відповідним відділенням на кожний семестр. Індивідуальні заняття виконуються студентами самостійно із одержанням необхідних консультацій з боку викладача. Допускаються випадки виконання робіт комплексної тематики кількома студентами.

            Реферати – це індивідуальні завдання, які сприяють поглибленню і розширенню теоретичних знань студентів з окремих тем дисципліни, розвивають навички самостійної роботи з навчальною та науковою літературою. Ця форма індивідуальних занять рекомендується для теоретичних курсів і дисциплін гуманітарного та соціально-економічного циклів. Рекомендується планувати в одному семестрі не більше трьох рефератів з різних дисциплін.

            Контрольні роботи, що виконуються під час самостійної роботи студента – це індивідуальні завдання, які передбачають самостійне виконання студентом певної практичної роботи на основі засвоєного матеріалу.

 

4.4 Самостійна робота студентів

Самостійна робота студента є основним засобом реалізації навчального плану для загальноосвітніх дисциплін і базується на засвоєнні навчального матеріалу у вільний від аудиторних занять час.

Самостійна робота студента включає: більш поглиблене опрацювання навчального матеріалу, виконання індивідуальних завдань.

Навчальний час, відведений на самостійну роботу студента регламентується навчальним планом і повинен складати від 1/3 до 2/3 від загального обсягу навчального часу, відведеного на вивчення конкретної дисципліни.

Зміст самостійної роботи студента над конкретною дисципліною визначається робочою навчальною програмою, методичними матеріалами, завданнями та вказівками викладача.

Самостійна робота студента забезпечується системою навчально-методичного забезпечення, передбаченою робочою навчальною програмою дисципліни: підручниками, навчальними та методичними посібниками, конспектами лекцій, збірниками завдань, комплектами індивідуальних семестрових завдань, практикумами, методичними рекомендаціями з організації самостійної роботи та виконання окремих завдань, електронними та іншими навчально-методичними матеріалами.

Методичні матеріали для самостійної роботи студентів повинні передбачати можливість проведення самоконтролю з боку студента. Для самостійної роботи студенту також рекомендується відповідна наукова і періодична література.

Самостійна робота студента з вивчення навчального матеріалу з конкретної дисципліни може проходити в бібліотеці КДХУ, навчальних кабінетах, комп'ютерному  класі, а також в домашніх умовах.

Для забезпечення належних умов роботи студентів, у разі необхідності, ця робота здійснюється відповідно до планів роботи навчальних кабінетів, що гарантує можливість індивідуального доступу студента до необхідних дидактичних і технічних засобів загального користування.

Навчальний матеріал дисципліни, передбачений для засвоєння студентом у процесі самостійної роботи, виноситься на  підсумковий контроль разом з навчальним матеріалом, що вивчався при проведенні аудиторних навчальних занять.

 

5. ОРГАНІЗАЦІЙНЕ ТА НАУКОВО-МЕТОДИЧНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ НАВЧАЛЬНОГО ПРОЦЕСУ

Науково-методичне та організаційне забезпечення навчального процесу є необхідною умовою якісного засвоєння програм підготовки фахівців і включає:

  • стандарти вищої освіти (ОПП, ОКХ);
  • навчально-організаційні документи спеціальності  «Хореографія»;
  • навчально-методичні комплекси дисциплін: фахові та загальноосвітні;
  • інформаційне забезпечення навчального процесу (підручники і навчальні посібники, методичні матеріали, робочі зошити, практикуми тощо)
  • систему контролю якості навчального процесу.
  •  

5.1 Документація з науково-методичного та організаційного забезпечення навчального процесу

Документація КДХУ:

  • галузеві стандарти вищої освіти (ОПП, ОКХ);
  • навчальні плани;
  • робочі навчальні плани;
  • програми нормативних навчальних дисциплін;
  • робочі програми навчальних дисциплін;
  • розклад занять за формою навчання;
  • журнали обліку роботи навчальної групи та викладачів;
  • особові картки учнів/студентів;
  • відомості обліку успішності;
  • зведена відомість успішності учнів/студентів;
  • накази про зарахування, відрахування, переведення, поновлення учнів/студентів тощо;
  • склад, план роботи і протоколи засідань циклових комісій;
  • накази про призначення керівників навчальних груп учнів/студентів;
  • протоколи засідань стипендіальної комісії;
  • копії документів учнів/студентів-пільговиків (осіб, які постраждали внаслідок катастрофи на ЧАЕС; дітей-сиріт; та ін.);
  • списки учнів/студентів, які мешкають в інтернаті КДХУ;
  • графіки проведення контрольних уроків, та інше.

Документи Педагогічної ради КДХУ зберігаються у заступника директора з навчально-виховної роботи. Документи циклових комісій КДХУ зберігаються у методистів училища.

Інформаційний пакет для спеціальності  «Хореографія» містить:

  • загальну інформацію про КДХУ, умови навчання та проживання;
  • стислий опис структури КДХУ, викладацького складу, а також спеціальності «Хореографія», за якою здійснюється підготовка фахівців із зазначенням терміну (7 років 10 міс.) та умов навчання, форм державної атестації;
  • навчальний план з розподілом годин по нормативних і вибіркових дисциплінах, послідовність та терміни їх вивчення для вказаної форми навчання;
  • анотація дисциплін із зазначенням форм навчальної діяльності, прізвищ педагогічних працівників, методики викладання, методів навчання, рекомендованої літератури.

Інформаційні пакети готуються українською мовою і розміщуються на веб-сторінці сайту КДХУ.

Документація циклових комісій з організації та науково-методичного забезпечення навчального процесу:

  • план роботи циклових комісій на навчальний рік;
  • список співробітників комісій;
  • обсяг навчальної роботи на навчальний рік;
  • розподіл навчальної роботи на навчальний рік;
  • звіт про виконання навчальної роботи;
  • розклад занять;
  • індивідуальні плани роботи педагогічних працівників;
  • навчально-методичні комплекси дисциплін;
  • графіки консультацій педагогічних працівників;
  • графіки підвищення кваліфікації педагогічних працівників;
  • плани контрольних занять на поточний семестр;
  • журнал взаємних і контрольних відвідувань занять педагогічних працівників;
  • плани підготовки та реалізації завдань з виробничої та сценічної практики;
  • екзаменаційні білети;
  • критерії оцінювання екзаменаційних навчальних досягнень учнів/студентів;
  • програми практик, тощо.

Структура навчально-методичного комплексу дисципліни включає:

  1. Витяг з навчального плану;
  2. Навчальну програму дисципліни;
  3. Робочу навчальну програму дисципліни;
  4. Структурно-логічну схему по здійсненню міждисциплінарних зв’язків (з врахуванням освітньо-кваліфікаційної характеристики фахівця);
  5. Зміст лекційного курсу в роздрукованому вигляді та на сайті КДХУ;
  6. Інструктивно-методичні матеріали до практичних (лабораторних, семінарських) занять (друкований вигляд та на сайті);
  7. Інструктивно-методичні матеріали до самостійної роботи;
  8. Критерії оцінювання успішності учнів/студентів;
  9. Засоби діагностики успішності навчання:
  • завдання для поточного контролю;
  • екзаменаційні білети, якщо іспит передбачено навчальним планом;
  • пакет комплексних контрольних робіт з критеріями оцінювання, рецензією та зразком еталонної відповіді;
  • пакет директорських контрольних робіт;
  • тести.
  • Нормативно-правові документи, які використовуються при викладанні навчальної дисципліни;
  • Матеріали ППД, інноваційні педагогічні технології;
  • Методичні роботи викладача: навчальні, конспекти лекцій, опорні конспекти, практикуми, робочі зошити, словники, довідники, навчальні та краєзнавчі відеофільми, виступи, дописки, експонати, дидактичні матеріали, проекти тощо);
  • Матеріали по організації позааудиторної роботи (конкурси, фестивалі, концерти тощо).
  1.  Програма виробничої та сценічної практики як дисципліни, передбаченої навчальним планом;
  2.  Інші методичні матеріали:

Інші складові НМК дисципліни визначаються викладачем, затверджуються на засіданні циклової комісії.

Викладач створює інформаційно-методичне забезпечення навчальної дисципліни.

Робоча навчальна програма дисциплін є нормативним документом КДХУ і містить виклад контрольного змісту навчальної дисципліни, послідовність, організаційні форми її вивчення та їх обсяг, визначає форми та засоби поточного і підсумкового контролю.

Робоча навчальна програма дисципліни розробляється викладачем, розглядаються на засіданні циклової комісії і затверджується заступником директора з навчальної роботи КДХУ.

Робочі навчальні програми дисциплін щорічно обговорюються на засіданнях циклових комісій. Робочі навчальні програми дисциплін затверджуються (перезатверджуються) не пізніше, ніж за 2 місяці до початку навчального року, протягом якого вивчаються відповідні дисципліни.

  

5.2 Контроль та оцінка якості навчального процесу

Контрольні заходи є необхідним елементом зворотного зв’язку у процесі навчання. Вони визначають відповідність рівня набутих студентами знань, умінь та навичок вимогам нормативних документів щодо вищої освіти.

 

5.2.1 Критерії оцінювання навчальних досягнень студентів

Завдання студентів оцінюється як з теоретичної, так і з практичної підготовки за такими критеріями:

  • «відмінно» - цикл фахових дисциплін – учень/студент швидко засвоює композиції, задані викладачем, вірно розставляє смислові акценти під час виконання, вміє самостійно реалізувати набуті знання та вміння, відрізняється музикальністю, емоційністю, натхненністю виконання заданих викладачем композицій;

цикл загальноосвітніх дисциплін - міцно засвоїв теоретичний матеріал, глибоко і всебічно знає зміст навчальної дисципліни, основні положення наукових першоджерел та рекомендованої літератури, логічно мислить і будує відповідь, вільно використовує набутті теоретичні знання при аналізі практичного матеріалу, висловлює своє ставлення до тих чи інших проблем, демонструє високий рівень засвоєння практичних навичок;

  • «добре» - цикл фахових дисциплін – учень/студент володіє основами екзерсису, відтворює певну його частину, (станок, середину, алегро) чи елементи слабше за інші, допускає незначні неточності у виконанні деяких вправ екзерсису;

цикл загальноосвітніх дисциплін  - студент добре засвоїв теоретичний матеріал, володіє основними аспектами з першоджерел та рекомендованої літератури, аргументовано викладає його; має практичні навички, висловлює свої міркування з приводу тих чи інших проблем, але припускається певних неточностей і похибок у логіці викладу теоретичного змісту або при аналізі практичного;

  • «задовільно» - цикл фахових дисциплін – учень/студент, маючи добрі професійні та зовнішні дані, координацію, але в наслідок можливих побічних причин не виконує якісно та у повному обсязі весь об’єм вправ екзерсису;

цикл загальноосвітніх дисциплін  - студент в основному опанував теоретичні знання з  навчальної дисципліни, орієнтується в першоджерелах та рекомендованій літературі, але непереконливо відповідає, плутає поняття, додаткові питання викликають непевність або відсутність стабільних знань; відповідаючи на запитання практичного характеру, виявляє неточності у знаннях, не вміє оцінювати факти та явища, пов’язувати їх із майбутньою діяльністю;

  •  «незадовільно» - цикл фахових дисциплін  - учень/студент не координуючи рухи не здатний виконати вправи екзерсису, виконує вірно лише окремі його елементи, виконує вірно лише один з розділів екзерсису;

цикл загальноосвітніх дисциплін  - студент не опанував навчальний матеріал дисципліни, не знає наукових фактів, визначень, майже не орієнтується в першоджерелах та рекомендованій літературі, відсутні наукове мислення, практичні навички не сформовані.

Знання учнів/студентів із дисциплін фахового та загальноосвітнього циклів оцінюються як з практичної, так і з теоретичної підготовки за 12 бальною шкалою оцінювання:

  • «12, 11, 10» - цикл фахових дисциплін – учень/студент швидко засвоює композиції, задані викладачем, вірно розставляє смислові акценти під час виконання, вміє самостійно реалізувати набуті знання та вміння, відрізняється музикальністю, емоційністю, натхненністю виконання заданих викладачем композицій;

цикл загальноосвітніх дисциплін - міцно засвоїв теоретичний матеріал, глибоко і всебічно знає зміст навчальної дисципліни, основні положення наукових першоджерел та рекомендованої літератури, логічно мислить і будує відповідь, вільно використовує набутті теоретичні знання при аналізі практичного матеріалу, висловлює своє ставлення до тих чи інших проблем, демонструє високий рівень засвоєння практичних навичок;

  • «9, 8, 7» - цикл фахових дисциплін – учень/студент володіє основами екзерсису, відтворює певну його частину, (станок, середину, алегро) чи елементи слабше за інші, допускає незначні неточності у виконанні деяких вправ екзерсису;

цикл загальноосвітніх дисциплін  - студент добре засвоїв теоретичний матеріал, володіє основними аспектами з першоджерел та рекомендованої літератури, аргументовано викладає його; має практичні навички, висловлює свої міркування з приводу тих чи інших проблем, але припускається певних неточностей і похибок у логіці викладу теоретичного змісту або при аналізі практичного;

  • «6, 5, 4» - цикл фахових дисциплін – учень/студент, маючи добрі професійні та зовнішні дані, координацію, але в наслідок можливих побічних причин не виконує якісно та у повному обсязі весь об’єм вправ екзерсису;

цикл загальноосвітніх дисциплін  - студент в основному опанував теоретичні знання з  навчальної дисципліни, орієнтується в першоджерелах та рекомендованій літературі, але непереконливо відповідає, плутає поняття, додаткові питання викликають непевність або відсутність стабільних знань; відповідаючи на запитання практичного характеру, виявляє неточності у знаннях, не вміє оцінювати факти та явища, пов’язувати їх із майбутньою діяльністю;

  •  «3, 2, 1» - цикл фахових дисциплін  - учень/студент не координуючи рухи не здатний виконати вправи екзерсису, виконує вірно лише окремі його елементи, виконує вірно лише один з розділів екзерсису;

цикл загальноосвітніх дисциплін  - студент не опанував навчальний матеріал дисципліни, не знає наукових фактів, визначень, майже не орієнтується в першоджерелах та рекомендованій літературі, відсутні наукове мислення, практичні навички не сформовані.

Оцінки «3,2,1» не вважаються перевідними із навчального семестру в навчальний семестр та з навчального року в навчальний рік. 

     5.2.2 Рівні контролю

За рівнем контролю розрізняють: викладацький, директорський та міністерський.

Викладацький - основна мета якого полягає в оцінці викладачем ефективності навчального процесу з метою коригування методів і засобів навчання.

Директорський - призначений для оцінки відповідності рівня підготовки фахівців вимогам освітньо-кваліфікаційного рівня молодший спеціаліст.

Директорський та міністерський контроль - є різними рівнями зовнішнього контролю, призначеного для перевірки якості навчального процесу у КДХУ, порівняння ефективності навчання студентів.

Зовнішній контроль усіх рівнів проводиться вибірково (в окремих навчальних групах):

з фахових дисциплін – шляхом відвідування занять з однієї з фахових дисциплін без попередньої підготовки;

з загальноосвітніх дисциплін -  тільки письмово і, як правило, з відстроченим контролем;

особливою формою зовнішнього контролю є опитування студентів щодо якості навчального процесу, яке проводиться відповідно до окремого Положення.

 

5.2.3 Види контролю

У навчальному процесі використовують такі види контролю: вхідний, поточний, рубіжний (тематичний або календарний), підсумковий (семестровий та державна атестація) та відстрочений.

Вхідний контроль проводиться перед вивченням нового курсу з метою визначення рівня підготовки студентів з дисциплін, які забезпечують цей курс.

Вхідний контроль проводиться на першому занятті за завданнями, що відповідають програмі попередньої дисципліни (шкільній програмі вивчення навчальної дисципліни). Результати контролю аналізуються на засіданнях циклових комісій спільно з педагогічними працівниками, які проводять заняття з даної дисципліни. За результатами вхідного контролю розробляють заходи з надання індивідуальної допомоги студентам, коригування навчального процесу. Вхідний контроль проводиться на першому курсі.

Поточний контроль проводиться викладачами КДХУ на всіх видах аудиторних занять. Основне завдання поточного контролю – перевірка рівня підготовки учнів/студентів до виконання конкретної роботи. Основна мета поточного контролю – забезпечення зворотного зв’язку між педагогічними працівниками та учнями/студентами у процесі навчання, забезпечення управління навчальною мотивацією учнів/студентів. Інформація, одержана при поточному контролі, використовується як викладачем – для коригування методів і засобів, так і учнями/студентами – для планування самостійної роботи.

Поточний контроль може проводитися у формі щоденних занять з фаху (з оцінюванням вмінь учнів/студентів); усного опитування або письмового експрес-контролю на заняттях з загальноосвітніх дисциплін, лекціях, під час виступів учнів/студентів при обговоренні питань на семінарських заняттях тощо.

Форми проведення поточного контролю та критерії оцінювання рівня знань визначаються відповідною предметною комісією. Результати поточного контролю (поточна успішність) є основною інформацією для визначення оцінки та враховується викладачем при виставленні екзаменаційної оцінки з даної дисципліни.

Директорські контрольні роботи також є формою поточного контролю, що проводяться згідно встановленого графіку. Результати оцінювання директорських контрольних робіт враховуються під час виставлення підсумкових оцінок.

Директорські контрольні роботи виконують учні 5-9 класів, студенти І-ІІІ курсів (крім останнього семестру навчання) з двох-трьох дисциплін. Директор КДХУ за поданням заступника директора з навчальної роботи визначає дисципліни, з яких виконуються директорські контрольні роботи.

            Директорські контрольні роботи виконуються у навчальний час. Графік проведення директорських контрольних робіт складається заступником директора з навчальної роботи за поданням предметних комісій і затверджується директором КДХУ. Учні/студенти не пізніше ніж за тиждень повинні бути ознайомлені з графіком проведення директорських контрольних робіт і прикладами завдань попередніх років.

За дорученням голів циклових комісій викладачі розробляють завдання ДКР не менше ніж в п’яти варіантах та критерії оцінювання робіт. Всі матеріали для директорських контрольних розглядаються на засіданнях циклових комісій КДХУ та затверджуються заступником директора з навчальної роботи. Зміст, обсяг, структура та форма контрольної роботи визначається навчальним закладом.

Роботи виконуються на аркушах зі штампом КДХУ. Норма часу на проведення директорської контрольної роботи складає 1 академічну годину. Директорська контрольна робота вважається виконаною, якщо на ній були присутні не менше, ніж 80% студентів. У іншому випадку результати роботи анулюються і призначається повторна контрольна робота. Перевірку контрольних робіт здійснює викладач даної навчальної дисципліни під контролем голови предметної комісії. Оцінки за директорську контрольну роботу виставляються за національною шкалою.

Результати директорської контрольних робіт аналізуються методистами КДХУ, на засіданнях циклових комісій та організаційно-методичної комісії по контролю. Методисти КДХУ доповідають про результати на засіданні педагогічної ради КДХУ. Виконані директорські контрольні роботи, завдання до них, зразки відповідей та критерії оцінювання зберігаються у заступника директора з навчальної роботи протягом 1 року. За результатами написання директорських контрольних робіт видається наказ.

Рубіжний (тематичний, календарний) контроль – це контроль знань учнів/студентів після вивчення логічно завершальної частини навчальної дисципліни. Цей контроль може бути тематичним або календарним і проводитись у формі, підсумкових занять з фахових дисциплін, контрольних робіт, тестування тощо.

Підсумковий контроль забезпечує оцінку результатів навчання учнів/студентів освітньо-кваліфікаційного рівня молодший спеціаліст на проміжних або заключному етапі їх навчання. Він включає семестровий контроль і державну атестацію студентів.

Семестровий підсумковий контроль з певної дисципліни є обов’язковою формою контролю навчальних досягнень учнів/студентів. Він проводиться відповідно до навчального плану у вигляді семестрового екзамену або заліку в терміни, встановлені графіком навчального процесу та в обсязі навчального матеріалу, визначеному робочою програмою дисципліни.

Форма проведення семестрового контролю з фахових дисциплін (підсумковий урок), із загальноосвітніх дисциплін (усна, письмова, комбінована, тестування тощо), зміст і структура екзаменаційних білетів (контрольних завдань) та критерії оцінювання навчальних досягнень визначаються рішенням відповідної предметної комісії.

Семестровий екзамен – це вид підсумкового контролю засвоєння студентом практичного та теоретичного матеріалу з певної навчальної дисципліни за семестр, що проводиться в період екзаменаційної сесії.

Диференційований залік – це вид підсумкового контролю, при якому засвоєння студентом навчального матеріалу з дисципліни оцінюється на підставі результатів поточного контролю знань із врахуванням фактичного виконання практичних, семінарських або лабораторних робіт на заняттях протягом семестру. Семестровий залік планується за відсутності екзамену і зазвичай передбачає обов’язкову присутність студентів на заліковому заході.

Державна атестація студентів проводиться державною екзаменаційною комісією після закінчення навчання за освітньо-кваліфікаційним рівнем молодший спеціаліст. Основним завданням державної атестації є встановлення відповідності рівня якості підготовки випускників вимогами стандартів вищої освіти. За результатами позитивної атестації видається диплом державного зразка про здобуття освітнього рівня молодший спеціаліст та отриману кваліфікацію «Артист балету, викладач початкових спеціалізованих мистецьких навчальних закладів». Нормативні форми державної атестації (державний екзамен) визначаються навчальним планом згідно з вимогами відповідної освітньо-професійної програми.

Відстрочений контроль або контроль збереження знань, проводиться через деякий час після вивчення дисципліни. Цей вид контролю не впливає на результативність (оцінку) навчання студента і проводиться вибірково для вивчення стійкості засвоєних знань студентами, контролю якості навчального процесу та удосконалення критеріїв оцінювання навчальних здобутків студентів.

Відстрочений контроль з певної навчальної дисципліни у формі «зрізу знань» проводиться за розпорядженням директора, яким визначається персональний склад комісії, яка його проводить, і термін проведення (у семестрі, наступного за семестром, в якому студенти складали екзамен з цієї дисципліни). Групи, в яких проводяться «зрізи знань», визначаються розпорядженням директора. В одній групі «зріз знань» проводиться не більше, ніж з двох дисциплін. «Зрізи знань» проводяться у поза навчальний час за комплектами завдань підсумкового семестрового контролю. Графік проведення «зрізів знань» складається заступником директора з навчальної роботи і затверджується директором. Учні/студенти не пізніше ніж за три дні, повинні бути ознайомлені з графіком.

Роботи із загальноосвітніх дисциплін виконуються на аркушах зі штампом КДХУ. Оцінки виставляються за дванадцятибальною шкалою відповідно до затвердженої системи оцінювання підсумкового контролю. Результати «зрізу знань» аналізуються на засіданнях предметних комісій та ОМК по контролю.

 

5.2.4 Модульний контроль знань

Відповідно до даного Положення навчання в КДХУ організовано за модульною системою навчання.

Модуль - це частина курсу, яка має самостійне значення, що складається з однієї або декількох близьких по змісту тем або розділів. Кількість модулів з дисципліни в семестрі, в цілому по курсу визначається викладачем та затверджується на засіданні предметної комісії.

Кількість модулів на дисципліну залежить від кількості годин, що відводиться на вивчення цієї дисципліни.

Вивчення програмного матеріалу в обсязі модуля здійснюється у звичайному порядку на заняттях згідно з розкладом та під час самостійної роботи студентів.

Після вивчення матеріалу модуля проводиться заняття з корекції та контролю знань на якому оцінюється кожен студент.

Залік з модуля проводиться після виконання студентом всіх практичних, лабораторних робіт, тем, які виносяться для самостійного вивчення.

Модульна оцінка виставляється за дванадцятибальною шкалою.

Форми контролю знань, умінь та навичок студентів, перелік контрольних запитань, задач, практичних завдань, програмованого контролю знань, тем рефератів, контрольних робіт та інше розглядається на засіданнях предметних комісій і затверджується заступником директора з навчальної роботи за поданням викладача.

В журнал навчальних занять виставляється оцінка за кожний модуль.

Перездача заліку з модуля дозволяється протягом десяти днів після проведення модуля. Студент, що має незадовільну оцінку або з якихось причин не склав залік з модуля, вважається невстигаючим.

Для контролю знань, умінь та навичок студентів по модулях у робочих навчальних програмах з дисципліни передбачається час для цього - не менше 2-х годин на модуль. Ці витрати навчального часу компенсуються за рахунок ущільнення навчального матеріалу.

В окремих випадках залік з модуля може бути проведений у позаурочний час, в таких випадках окрема оплата за проведене заняття викладачу не встановлюється.

 

5.2.5. Семестровий підсумковий контроль

Семестровий підсумковий контроль в КДХУ проводиться у формах семестрових екзаменів та диференційованих заліків, визначених робочою навчальною програмою, і в терміни, встановлені навчальним планом.

Студент допускається до семестрового контролю з певної дисципліни, якщо він до початку семестрового контролю з цієї дисципліни ліквідував заборгованість з усіх видів робіт, передбачених робочим навчальним планом на семестр з цієї дисципліни.

Студент не допускається до семестрового контролю знань, якщо він має незадовільні оцінки з даної дисципліни.

Семестрові екзамени складаються під час екзаменаційних сесій.  Кількість екзаменів у кожному семестрі не повинна перевищувати 5.

            Розклад екзаменаційних сесій розробляється заступником директора з навчальної роботи відповідно до навчального плану, затверджується директором КДХУ та доводиться до відома викладачів і учнів/студентів не пізніше, ніж за місяць до початку сесії.

На підготовку студентів до кожного екзамену планується 2-4 днів (залежно від семестрового обсягу навчальних годин з дисципліни). Перед кожним екзаменом обов’язково проводиться консультація.

Заступник директора з навчально-виховної роботи може визначати індивідуальні терміни складання екзаменів учнями/студентами у зв’язку з поважними причинами (хвороба, сімейні обставини, відрядження тощо), що підтверджені документально. Студенти, які навчаються за індивідуальним навчальним планом (хвороба, травма), можуть складати екзамени та заліки протягом семестру, але не пізніше початку наступного семестру.

Екзамени приймаються викладачами, які викладали дану дисципліну. З метою внутрішнього контролю у прийманні екзамену можуть брати участь голови циклових комісій, методисти, заступник директора з навчально-виховної роботи, директор КДХУ. Якщо окремі розділи дисципліни викладалися кількома викладачами, екзамен (залік) може проводитися за їх участю з виставленням однієї загальної оцінки. Як виняток, за наявності поважних причин, методисти за узгодженням з заступником директора з навчальної роботи КДХУ може призначати для приймання екзамену іншого викладача з числа викладачів даної дисципліни.

Зміст, обсяг, структура, форма екзамену система і критерії його оцінювання визначаються викладачем, розглядаються на засіданні циклової комісії та затверджуються заступником директора з навчальної роботи.

 Екзаменаційні завдання, білети  і критерії оцінювання є обов’язковою складовою навчально-методичного комплексу дисципліни. Кількість екзаменаційних білетів з теоретичних дисциплін повинна бути не меншою кількості студентів у групі. До екзаменаційних білетів, залежно від характеру дисципліни, поряд з теоретичними питаннями, обов’язково включають питання практичного спрямування.

На початку семестру викладач повинен ознайомити студентів із змістом, структурою, формою екзаменаційної роботи та прикладами завдань попередніх років, а також із системою і критеріями її оцінювання.

Норми часу на проведення семестрових екзаменів визначаються відповідно до наказів МОН України.

При проведенні семестрового контролю екзаменатор повинен мати таку документацію:

  • затвердженні головою циклової комісії (із зазначення номера протоколу та дати засідання циклової комісії) екзаменаційні білети;
  • екзаменаційно-залікову відомість.

Присутність на екзаменах або заліках сторонніх осіб не допускається.

При проведенні семестрового контролю з фахових дисциплін, дозвіл на зйомку екзамену, за заявою викладачів-хореографів, погоджує директор.

Екзамени з фахових дисциплін проводиться за групами, затвердженими наказом директора КДХУ.

 На підготовку студентів до відповіді на питання екзаменаційного білету з теоретичних дисциплін, який проводиться в усній формі, відводиться час не менше 0,5 години.

При усній формі на екзамен одночасно запрошуються 5-6 студентів.

Відмова студента виконувати екзаменаційні завдання атестується як незадовільна відповідь.

Учень/студент повинен бути ознайомлений із результатами екзаменів з фахових дисциплін не пізніше наступного дня після проведеного іспиту. При проведенні державної атестації з фахових дисциплін екзаменаційна комісія більшістю голосів може прийняти рішення про ознайомлення учнів/студентів з результатами екзаменів після їх закінчення. 

Учень/студент повинен бути ознайомлений із результатами своїх екзаменаційних письмових робіт не пізніше, ніж через 5 робочих днів після її написання.

Учень/студент має право ознайомитися: з підсумками проведення екзаменів з фаху; перевіреними роботами і одержати пояснення щодо отриманих оцінок.

Екзаменаційна відомість здається викладачем у день завершення екзамену або не пізніше наступного екзамену методистам.

Результати складання екзаменів вносяться у відповідні екзаменаційні відомості, табель успішності, залікову книжку студента та журнал навчальних досягнень навчальної групи.

В разі незгоди з оцінкою учень/студент має право подавати в день оголошення оцінки заступнику директора з навчальної роботи письмову апеляцію, вказавши конкретні причини незгоди з оцінкою. Заступник директора з навчально-виховної роботи разом з методистами та екзаменаторами, залучаючи, за необхідності, інших фахівців, протягом трьох днів розглядає апеляцію і в усній формі сповіщає учня/студента про результати розгляду.

Учні/студенти, які за результатами семестрового контролю одержали не більше двох незадовільних оцінок з фахових дисциплін, мають право ліквідувати академічні заборгованості. Ліквідація учнями/студентами академічних заборгованостей проводиться, як правило, до  закінчення семестру (терміни ліквідації академічних заборгованостей встановлюються наказом директора). Повторне складання екзаменів та заліків допускається не більше двох разів з кожної дисципліни. Друге перескладання приймає комісія, створена наказом директора училища. До комісії входять провідні  викладачі відповідної циклової комісії. Для вирішення спірних питань може бути запрошений незалежний експерт, як правило, голова ДЕК. Оцінка, отримана студентом за результатами другого перескладання екзамену (заліку), є остаточною.

У разі прийому екзаменів (заліків) комісією екзаменаційно-залікову відомість підписують усі члени комісії. Терміни повернення викладачем додаткових відомостей – не пізніше наступного дня після прийому екзаменів.

Екзаменаційні матеріали: екзаменаційні завдання, білети, критерії оцінювання, екзаменаційні роботи зберігаються протягом року. З екзаменаційними матеріалами можуть бути ознайомлені директор, заступник директора з навчально-виховної роботи, методисти.

Сумарна оцінка за вивчення дисципліни виставляється за національною шкалою «1-12» балів (для всіх циклів).

Оцінки «1-3» за 12-бальною не є перевідними та зараховуються як академічна заборгованість з відповідної навчальної дисципліни.

Результати семестрового контролю вносяться керівником навчальної  групи у зведену відомість обліку успішності, а також в журнал обліку роботи навчальної групи та викладачів. Протягом трьох днів після закінчення екзаменаційної сесії методисти подають зведені відомості обліку успішності учнів/студентів і складений на їх основі звіт про роботу відділення заступнику директора з навчальної роботи.

Учням/студентам, які одержали під час сесії не більше двох незадовільних оцінок, дозволяється ліквідувати академічну заборгованість до кінця навчального семестру.

У разі хвороби або набутої травми (при наявності довідки) екзамени з фахових дисциплін призначаються за окремим графіком, не пізніше 45 днів від початку нового семестру.

Для ліквідації академічної заборгованості заступник директора з навчально-виховної роботи оформляє направлення на перездачу та екзаменаційну відомість і видає її викладачу, який повинен повернути додаткову екзаменаційну відомість методистам після її заповнення.

Результати семестрового контролю обговорюється на засіданнях циклових комісій та Педагогічної ради КДХУ і є одним із важливих чинників управління якістю навчального процесу в КДХУ.

 

5.2.6 Державна атестація

5.2.6.1 Загальні положення

Метою державної атестації студента є визначення фактичної відповідності його підготовки вимогам освітньо-кваліфікаційної характеристики «Артист балету, викладач початкових спеціалізованих мистецьких навчальних закладів». Державна атестація здійснюється державною кваліфікаційною комісією (ДКК) після завершення навчання на освітньо-кваліфікаційному рівні молодший спеціаліст. ДКК оцінює рівень практичної і науково-теоретичної підготовки випускників, вирішує питання про здобуття освітнього рівня молодший спеціаліст, присвоєння кваліфікації «Артист балету, викладач початкових спеціалізованих мистецьких навчальних закладів» та видачу документа про вищу освіту.

Державна кваліфікаційна комісія організовується щорічно для напряму 02 Культура і мистецтво, спеціальності 024 «Хореографія» освітньо-кваліфікаційного рівня «молодший спеціаліст» для вказаної форми навчання і діє протягом календарного року.

До складу ДКК у КДХУ входять не менше десяти осіб (голова ДКК, заступник голови ДКК, художній керівник КДХУ, викладачі-хореографи з усіх фахових дисциплін, викладачі теоретичних фахових дисциплін, секретар ДКК).

Списки голів ДКК погоджуються з Міністерством культури України за затверджуються наказом директора КДХУ з числа провідних фахівців у галузі хореографії, не пізніше ніж за два місяці до початку роботи державної кваліфікаційної комісії.

До складу державної кваліфікаційної комісії, крім голови комісії, можуть входити: заступник директора з навчально-виховної роботи, методисти, голови циклових комісій, викладачі.

Персональний склад членів державної кваліфікаційної комісії і екзаменаторів затверджується директором не пізніше, ніж за місяць до початку роботи державної кваліфікаційної комісії.

Терміни роботи державної кваліфікаційної екзаменаційної комісії регламентується навчальними планами вищого закладу освіти.

До державної атестації допускаються студенти, які успішно виконали всі вимоги навчального плану зі спеціальності та не мають академічної та фінансової заборгованості.

 

5.2.6.2 Підготовка до державної атестації

Підготовка до державних кваліфікаційних екзаменів є заключним етапом навчання студентів за відповідною програмою підготовки і розширення практичних вмінь та навичок,теоретичних знань, визначення спроможності їх практичного застосування у вирішенні професійних завдань, що передбачені для первинних посад відповідно до вимог освітньо-кваліфікаційної характеристики.

Державний іспит з фахових дисциплін   (практичний)    

             -          Класичний танець

             -         Народно-сценічний танець

 -         Дуетно-класичний танець

Державний іспит      (тестовий, практичний)              

-          Педагогіка та методика викладання фахових дисциплін

Списки студентів допущених до державної атестації, затверджуються наказом директора.

На підготовку студентів до державного екзамену планується 5 днів.

 

5.2.6.3 Організація та проведення державної атестації

 Державна кваліфікаційна комісія працюють у строки, визначені графіком навчального процесу на поточний навчальний рік, що розробляється на основі навчального плану спеціальності, затвердженого директором КДХУ.

Розклад роботи державної комісії, узгоджений з головою державної кваліфікаційної комісії, готується заступником директора з навчальної роботи не пізніше ніж за місяць до початку проведення державних кваліфікаційних екзаменів.

         За день до початку державних кваліфікаційних екзаменів заступником директора з навчальної роботи до державної комісії подаються:

  • наказ КДХУ про затвердження персонального складу державної кваліфікаційної комісії;
  • розклад роботи державної кваліфікаційної комісії;
  • списки студентів (за навчальними групами), допущених до складання державної атестації;
  • зведена відомість, завірена заступником директора з навчальної роботи про виконання студентами навчального плану й отримані ними оцінки з фахових та теоретичних дисциплін, виробничої та сценічної практики тощо протягом усього строку навчання;
  • залікові книжки студентів, допущених до складання державної атестації;
  • екзаменаційні матеріали для теоретичних фахових дисциплін (екзаменаційні білети, комплексні кваліфікаційні завдання тощо), розроблені відповідно до програми державного (комплексного державного) екзамену;

      Складання державних кваліфікаційних екзаменів проводиться на відкритому засіданні державної комісії за участю не менше половини її складу за обов'язкової присутності голови державної кваліфікаційної комісії.

Секретар ДКК готує листи протоколів засідань державної кваліфікаційної комісії в кількості, що відповідає нормам на один день екзамену.

Після проведення екзамену секретар державної кваліфікаційної комісії формує справу (зшиває окремі бланки протоколів, нумерує сторінки, підписує у директора КДХУ, скріплює печаткою відповідно до вимог інструкції з діловодства та передає його заступнику директора з навчальної роботи.

Усі розділи протоколів повинні бути заповнені.

Протокол підписують голова та члени державної кваліфікаційної комісії, що брали участь у засіданні. Помилки та виправлення у протоколах не допускаються.

Рішення державної комісії про оцінку результатів складання державних кваліфікаційних екзаменів, а також про видачу випускникам дипломів звичайного зразка (дипломів з відзнакою) про закінчення КДХУ, отримання вказаного рівня вищої освіти та здобуття вказаної кваліфікації приймається на закритому засіданні державної кваліфікаційної комісії відкритим голосуванням звичайною більшістю голосів членів державної кваліфікаційної комісії, які брали участь в її засіданні. При однаковій кількості голосів голова державної комісії має вирішальний голос. Оцінки виставляє кожен член державної кваліфікаційної комісії, а голова підсумовує їх результати по кожному студенту. За практичну і теоретичну частини екзамену виставляється одна оцінка.

              Студентам, які успішно склали державні  кваліфікаційні екзамени відповідно до освітньо-професійної програми підготовки «Артист балету, викладач початкових спеціалізованих мистецьких навчальних закладів», рішенням державної кваліфікаційної комісії присвоюються освітній рівень «молодший спеціаліст» та кваліфікація «Артист балету, викладач початкових спеціалізованих мистецьких навчальних закладів». На підставі цих рішень вищим навчальним закладом видається наказ про випуск, у якому зазначається відповідний освітній рівень, кваліфікація, протокол державної кваліфікаційної комісії та номер диплома (диплому з відзнакою) фахівця.

                                             

5.2.7 Організація та проведення державної підсумкової атестації

з предметів загальноосвітньої підготовки

5.2.7.1 Загальні положення

            Державна підсумкова атестація (далі - атестація) студентів з предметів загальноосвітньої підготовки у Київському державному хореографічному училищі (далі - КДХУ), які здійснюють підготовку кадрів на основі початкової загальної середньої освіти, - це форма контролю за відповідністю освітнього рівня учнів навчальним програмам.

            Зміст, форми й терміни проведення атестації визначаються навчальними планами підготовки молодших спеціалістів, які затверджуються директором КДХУ. Перелік предметів, з яких здійснюється атестація та звільнення від неї, визначається цим Положенням.

            Предмети загальноосвітньої підготовки вивчаються у КДХУ одночасно із фаховими дисциплінами освітньо-професійної програми підготовки молодшого спеціаліста протягом всього терміну навчання (7 років 10 міс). Свідоцтва про базову середню освіту й атестати про повну загальну середню освіту замовляються і одержуються КДХУ після закінчення учнем 9 класу, а студентом другого курсу (після повного опрацювання програми загальноосвітньої підготовки) і зберігаються в особовій справі студента до закінчення ним навчання. Разом з атестатом про повну загальну середню освіту видається додаток до нього, і який заносяться усі предмети загальноосвітньої підготовки навчального плану КДХУ.

            Для студентів КДХУ встановлюються види морального стимулювання за високі досягнення у навчанні, передбачені Положенням про золоту медаль "За високі досягнення у навчанні" та срібну медаль "За досягнення у навчанні"

            Рішення про представлення студентів КДХУ до нагородження золотою або срібною медаллю приймається Педагогічною радою КДХУ, погоджується з Міністерством культури України та відповідним органом управління освітою і затверджується наказом директора КДХУ.

            Учням/студентам, нагородженим золотою або срібною медаллю, видається атестат з відзнакою про повну загальну середню освіту та відповідна медаль.

 

5.2.7.2 Проведення атестації

            Атестація у КДХУ, що здійснює підготовку кадрів на основі початкової загальної середньої освіти, проводиться з предметів: української мови, української літератури та одного предмета загальноосвітньої підготовки за вибором навчального закладу із врахуванням особливостей спеціальності, яку здобуває учень/студент.

            Атестація з кожного предмета проводиться у формі обраній КДХУ.    

Завдання для атестації розробляються цикловою комісією відповідно до навчальних програм і затверджуються заступником директора з навчальної роботи.

            Результати атестації оцінюються за 12-бальною шкалою відповідно до критеріїв оцінювання навчальних осягнень учнів/студентів у системі загальної середньої освіти.

            Підсумкові бали виставляються у додатки до свідоцтва про базову середню освіту й атестата про повну загальну середню освіту на підставі семестрових балів незалежно від результатів атестації. Бали за атестацію виставляються у додатки окремо.

            Учні/студенти, які одержали під час атестації «1, 2, 3» бали, допускаються до повторної атестації, яка проводиться до кінця навчального семестру. Строки проведення повторної атестації встановлюються КДХУ.

            Учні/студенти, які одержали під час повторної атестації «1, 2, 3» бали, відраховуються з КДХУ.

            Учні/студенти, які хворіли під час проведення атестації, зобов'язані подати медичну довідку, на підставі якої їм надається право пройти атестацію до початку нового навчального року (наступного семестру).

            Учні/студенти, які не з'явились на атестацію без поважних причин, вважаються такими, що не пройшли атестацію.

            Учні/студенти, які беруть участь у конкурсах, фестивалях хореографічного мистецтва, що мають статус міжнародних і проходять під час атестації, звільняються від здачі екзаменів із загальноосвітніх дисциплін. Річні та атестаційні бали їм виставляються на підставі семестрових.

            Учасники міжнародних предметних олімпіад, переможці II та учасники III етапів Всеукраїнських олімпіад із предметів загальноосвітньої підготовки

серед учнів/студентів вищих навчальних закладів I-II рівнів акредитації звільняються від атестації з предметів, з яких вони стали переможцями.

У додаток до атестата про повну загальну середню освіту виставляються річний та атестаційний бали з цих предметів - 12 балів.

            Підставою для звільнення від атестації є рішення педагогічної ради КДХУ, на основі якого видається наказ директора КДХУ.

            Атестація здійснюється державними атестаційними комісіями з предметів, які створюються не пізніше ніж за два тижні до початку атестації.

            До складу комісії, що затверджується директором КДХУ, входять: голова комісії, заступник голови, методист, викладачі з кожної окремої дисципліни, асистенти викладачів.

            Учню/студенту, який був прийнятий на навчання у старші класи/курси КДХУ, видається залікова книжка з проставленими перезарахованими предметами з відповідними оцінками, одержаними в іншому навчальному закладі. Перезарахування предметів здійснює керівник навчальної групи після погодження із заступником директора з навчальної роботи.

            До особової справи студента (переведеного з іншого вищого закладу освіти або поновленого) вкладаються: виписка з наказу про зарахування, заява, академічна довідка.

 

6.ПРИЙОМ, ПЕРЕВЕДЕННЯ, ВІДРАХУВАННЯ ТА ПОНОВЛЕННЯ СТУДЕНТІВ 
6.1 Прийом на навчання студентів
            Прийом студентів в коледж здійснюється відповідно до вимог законів України «Про освіту», 
«Про вищу освіту», наказу МОН «Про затвердження Умов прийому до вищих навчальних закладів України»,
Правил прийому до Київського державного хореографічного училища, Положення про приймальну комісію КДХУ,
Положення про організацію та проведення вступних випробувань у КДХУ,
Положення про апеляційну комісію КДХУ та наказів училища «Про предметні екзаменаційні комісії».
 
6.2 Переведення студентів 
               На наступний курс навчання, в межах програми підготовки молодшого спеціаліста, 
наказом директора переводяться студенти, які повністю виконали вимоги навчального плану певного курсу,
успішно склали всі екзамени і заліки та не мають фінансової заборгованості.
            У випадках тривалої хвороби в період заліково-екзаменаційної сесії та канікул при наявності відповідних документів 
окремим студентам може бути встановлений індивідуальний графік складання екзаменів, тривалістю не більше місяця
після початку наступного семестру, про що видається відповідний наказ.
            Академічна відпустка – це перерва у навчанні, право на яку студент отримує у зв’язку із обставинами, 
які унеможливлюють виконання навчального плану (за станом здоров’я, призовом на строкову військову службу,
навчання чи стажування в освітніх і наукових установах іноземних держав тощо).
            Максимальна тривалість академічної відпустки встановлюється до одного року.            
Академічна відпустка за медичними показаннями надається студентам на підставі висновку лікарсько-консультативної комісії
(ЛКК). Надання академічної відпустки оформляється відповідним наказом директора із зазначенням підстави та її терміну.
За весь період навчання студент може скористатися право на отримання академічної відпустки, як правило, один раз.
            Переведення студентів з одного вищого закладу освіти до іншого незалежно від форми навчання, 
напряму підготовки фахівців з вищою освітою, спеціальності здійснюється за згодою директорів обох вищих закладів освіти.
            Переведення студентів, а також поновлення в число студентів осіб, які були відраховані з вищих закладів освіти, 
здійснюється, як правило, під час літніх або зимових канікул.
            Особи, які вступили до вищих закладів освіти і навчались за рахунок коштів державного бюджету, 
користуються пріоритетним правом при переведенні та поновленні на місця державного замовлення
за умови наявності таких вакантних місць. При відсутності вакантних місць, що фінансуються за рахунок коштів державного бюджету,
вищезгадані особи за їх згодою можуть бути переведені або поновлені на навчання з оплатою за рахунок коштів підприємств,
організацій, установ та фізичних осіб за умови наявності вакантних місць ліцензованого обсягу.
            Особи, які навчаються в державному вищому закладі освіти на договірній основі з оплатою за рахунок коштів підприємств, 
організацій, установ та фізичних осіб можуть бути переведені на навчання на таких же умовах до інших державних вищих закладів освіти. Такі переведення можуть бути здійснені за умови наявності вакантних місць ліцензованого обсягу та згоди замовників, що фінансують підготовку.
            Вищезгадані особи можуть бути переведені і на вакантні місця державного замовлення в училищі на конкурсній основі
і за умови згоди замовників.
            Переведення студентів на перший курс вищих закладів освіти забороняється.
            Студент, який бажає перевестись до іншого закладу освіти, подає на ім'я директора вищого закладу освіти, 
в якому він навчається, заяву про переведення і одержавши його письмову згоду,
звертається з цією заявою до директора того вищого закладу освіти, до якого він бажає перевестись.
                При позитивному розгляді заяви і за умови ліквідації академічної різниці  директор вищого закладу освіти 
видає наказ, згідно з яким студент допускається до занять, а до закладу освіти, в якому він навчався раніше,
направляє запит щодо одержання поштою його особової справи.
            Директор вищого закладу освіти, в якому студент навчався раніше, отримавши запит, видає наказ про 
відрахування студента у зв'язку з його переведенням до іншого вищого закладу освіти і в тижневий термін пересилає особову справу студента
на адресу вищого закладу освіти, від якого надійшов запит.
У вищому закладі освіти, в якому студент навчався раніше, залишаються копії академічної довідки, учбової картки студента,
залікова книжка та список пересланих документів. Порядок збереження цих документів такий самий,
як і особових справ студентів.
               Директор вищого закладу освіти, до якого переводиться студент, після одержання особової справи видає наказ 
про його зарахування.
 
6.3 Відрахування студентів
            Студент може бути відрахований з вищого закладу освіти:
               - за власним бажанням;
               - у зв'язку з переведенням до іншого вищого закладу освіти;
               - за станом здоров'я на підставі висновку ЛКК;
               - за академічну неуспішність (більше двох навчальних дисциплін);
               - за порушення навчальної дисципліни і правил внутрішнього розпорядку вищого закладу освіти;
            - невиконання умов Договору (несплата за навчання), 
            Відрахування неповнолітніх студентів здійснюється за погодженням зі Службою у справах дітей та сім'ї  місцевих органів виконавчої влади.
 
6.4 Поновлення до складу студентів
            Поновлення до складу студентів здійснюється директором училища незалежно від тривалості перерви в навчанні, 
причини виключення, трудового стажу, форми навчання і з врахуванням здатності претендента успішно виконувати графік навчального процесу.
            Студенти, які навчались в неакредитованих недержавних вищих закладах освіти, не користуються правом поновлення до державних вищих закладів освіти.
               Особи, які відраховані з вищих закладів освіти III, IV рівнів акредитації, можуть бути поновлені на навчання до вищих закладів освіти I, II рівнів акредитації.
Заява про переведення або поновлення повинна бути розглянута у вищому закладі освіти протягом двох тижнів, і заявникові повідомлені умови зарахування
на навчання або причина відмови.
       Порядок ліквідації академічної різниці встановлюється директором вищого закладу освіти.
Ліквідація академічної різниці здійснюється, як правило, до початку навчальних занять.
               Поновлення студентів на перший курс вищих закладів освіти забороняється.
Директор училища має право поновити на другий курс студентів, які були виключені з першого курсу,
за умови ліквідації ними академічної заборгованості до початку навчальних занять.